Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Українець, який «спричинився до перетворень світу»

Він міг стати першим нобелівським лауреатом з фізики - замість Рентгена


Богослов, доктор натуральної філософії та всесвітньо відомий фізик, перекладач Біблії українською мовою та дійсний член Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка, футуролог та астроном, електротехнік, винахідник і просвітянин, педагог і поліглот, організатор науки та склодув, доцент, професор, почесний член Віденського електротехнічного товариства та публіцист, консультант із будівництва електростанцій, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі та державний радник з питань електротехніки Чехії і Моравії Іван Павлович Пулюй народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів на Тернопільщині.

Ви коли небуть стикалися з рентгеном? Звісно, відповісте. Хто бодай раз у житті не навідувався до рентген-кабінету? Либонь більшість з нас здогадується, що отой кабінет названо на честь Вільгельма Рентгена, якому приписується відкриття Х-променів, здатних просвічувати людське тіло.

А от чи бували ви, скажімо, в Пулюй-кабінеті? Ні. Бо не існує такого! А мав би бути. Щонайменше в Україні. Для українців, щоби знали свого славного земляка і пошановували. Бо саме український науковець Іван Пулюй першим відкрив Х-промені, першим сконструював лампу, здатну просвічувати тіло. “Лампа Пулюя”, трубка, що випромінює Х-промені, прообраз сучасних рентгенівських апаратів довгий час так і називалась.

Наївний Іван Павлович працював собі над відкриттям, ділився думками з Вільгельмом, навіть подарував кілька ламп, виготовлених власноруч. А той, також досліджуючи здатність Х-променів, та  вочевидь, будучи чоловіком кмітливим, мотав на вус ділові ідеї. Не випадково ж перед смертю Вільгельм Рентген заповідав знищити усі його записи з відкриття Х-променів, де певно й були занотовані Пулюєві думки… За життя ж він так і не пояснив, звідки взялося відкриття.

1 січня 1896 празька газета “Bohemia” опублікувала статтю про відкриття Рентгена. Син Івана Пулюя так описував реакцію батька на це повідомлення: “… Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: “Моя лампа! Моя лампа!..”. (Сконструйована 1881 року – ред.).

Пулюй надіслав Рентгену лист з проханням відповісти, чи використовувалася його лампа в експериментах. Відповіді він так і не отримав. Коли ж Рентгену вручали Нобелівську премію, він ухилявся від пояснення природи свого відкриття.

Відповіді знав лише Іван Пулюй. Підтверджено конкретні висновки щодо чотирьох пріоритетних результатів Пулюя стосовно фізики Х-променів.

Виявляється, що й у позаминулому столітті PR мав значення. Рентген, наділений дослідницькою та комерційною кмітливістю, усіляко рекламував “свою” лампу, навіть веселі листівки видавав. Як то “відпочивальники на пляжі в рентгенівських променях”, де на березі водойми зібралися одні скелети. І це спрацювало. Першість віддали Рентгену.

Втішаючи Івана Пулюя від такої несправедливості згодом дійсний іноземний член наукового товариства Тараса Шевченка у Львові Альберт Ейнштейн сказав: “Не можу Вас нічим утішити: що сталося – не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало?

А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, – яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном – уся Європа”.

У відповідь Іван Павлович написав Ейнштейну:

“Що має статися – станеться обов’язково, і те, що відбудеться, буде найкращим, тому що така воля Господня!”

Втім справедливості заради слід зазначити, що Рентген не якийсь пройдисвіт, що випадково наткнувся на винахід. Він також копирсався у Х-променях і вчасно збагнув як перетворити їх на промені слави. Певний час шляхи науковців перетиналися, вони працювали разом під науковим керівництвом професора Страсбурзького університету Августа Кундта. Компанія на той час у Кундта зібралася солідна – Вільгельм Рентген, Нікола Тесла та Іван Пулюй.

Пулюй і Тесла практикувалися з електричними експериментами з катодними трубками і газорозрядними лампами. Рентген – проблемами фізики… твердого тіла.

Зрозуміло, що молоді і заповзяті науковці ділилися між собою дослідами. Один з трьох геніїв виявився ще й комерційно кмітливим. Пулюй і Тесла лише з роками повернули собі ім’я першовідкривачів.

“Найвідомішим його винаходом є “лампа Пулюя”, сконструйована в 1881 р. –прообраз майбутнього рентгенівського апарату, що робив знімки будь-якої частини людського тіла, – розповідає дослідник спадщини Івана Пулюя доктор фізико-математичних наук Роман Пляцко. – Лампа завоювала срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, і виготовлялася серійно. Але захоплений дослідницькою роботою Іван Пулюй не поспішав описати свій винахід і дати йому своє ім’я. А коли подав для публікації першу наукову статтю про “лампу” в лютому 1896 року, виявилося, що його вже випередив німецький колега, товариш по стажуванню у Страсбурзі В. Рентген, стаття якого була опублікована у грудні 1895 р. Це дозволило німцям переконати світ, що першовідкривач – В. Рентген, й відкриті І. Пулюєм Х-промені моментально отримали назву “рентгенівських”. Насправді ж фактичне відкриття рентгенівського апарату Іваном Пулюєм (здійснене задовго до його офіційного автора) – одне з найважливіших винаходів в історії людства, що ставить українця в один ряд з найвизначнішими світовими вченими і винахідниками.

Також Іван Пулюй першим:

– виявив появу електропровідності в газах, що опромінюються рентгенівськими променями;

– продемонстрував можливість використання Х-променів в медичній діагностиці;

– зробив рентгенівський знімок людського скелета цілком”.

Втім справедливо зазначити, що відкриття Івана Пулюя у свій час не загубилися. “Лампа Пулюя” випускалася серійно. І у 1881 році була представлена ​​на світовій електротехнічній виставці в Парижі та удостоєна срібної медалі. Можливо вона варта була й золотої нагороди. Але “конкурентів” в Івана Павловича виявилося аж надто з більш зрозумілими для пересічного громадянина відкриттями. Умільці з Великобританії, США, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Нідерландів вперше зібрали в одному місці усі свої здобутки за попередні роки. Тут демонструвалися перша лампа розжарювання з вугільною ниткою американця Томаса Едісона.  француз Ґюстав Труве показав перший експериментальний електромобіль (!), шотландець Олександр Белл – перший комерційний телефон. Експонувався і перший електричний трамвай німця Вернера фон Сіменса. Тут зібралися відкриття, які додали імпульсу розвитку людства. Лампа Пулюя постала серед найперспективніших.

Лондонський часопис The Photogram за 1896 р. опублікував перший у світі знімок скелета людини, зазначивши, що автором є професор Пулюй. Цікава практика трапилася тоді і в США, де взялися зробити першу медичну Х-променеву фотографію. 3 лютого 1896 р. в Дартмутському коледжі (США), де була багата колекція газорозрядних трубок, перепробувавши понад десяток “ламп” виявили, що лише одна з них генерувала Х-промені необхідної інтенсивності – це була трубка Пулюя. У лабораторію Едвіна Фроста його брат, Гільман Фрост, професор медицини в Дартмуті, привів 14-річного хлопця Едді Мак-Карті, який під час їзди на ковзанах зламав руку. За допомогою Пулюєвої лампи було зроблено Х-променеву фотографію, на якій дуже виразно видно перелом кістки руки.

“Ніхто ніколи не забуде хвилювань в очікуванні проявлення перших фотопластинок, – згадував професор Едвін Фрост у журналі Дартмутського коледжу 1930 року. – Відразу виявилось, що трубка Пулюя була найефективнішою… Вона була старанно зроблена і не згоряла, як це було з багатьма іншими трубками в інших лабораторіях”.

Це була Pulujlampe за номером 1147, виготовлена серійно на фабриці в Лейпцигу.

Узагалі життя і діяльність Івана Пулюя – багатогранні та без сумніву успішні. Непорозуміння з Рентгеном – то лише маленька оказія на тлі його внеску у світову науку, в українську національну культурну і політичну спадщину.

“Нема більшого гонору для чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра народу, щоб забезпечити йому кращу долю”, – таким було кредо Івана Пулюя.

Через “неблагонадійність” він не міг працювати в Україні, окупованій Росією. Але все своє життя поклав в ім’я рідної землі. Це він першим видав молитовник українською мовою, понад 30 років займався перекладом і виданням Біблії українською мовою, видавав підручники, публікував актуальні наукові праці українською.

Він першим означив місце України на геополітичній карті світу. “Вільна Україна означає бастіон, безпеку середньоєвропейських держав, тому її визволення лежить не тільки в інтересі цих держав, а й цілої Європи”, – стверджував Іван Пулюй ще 1915 року у брошурі “Україна та її міжнародне політичне значення”. От би нагадати “стурбованим” європейцям ці слова нині!

Доктор фізико-математичних наук Роман Пляцк додає: “Іван Пулюй був яскравою особистістю навіть для вчених із поза меж України, його сучасників – це при тому, що вони не могли належним чином знати та оцінити його громадську, політичну та освітню діяльність власне для українців. Австрійський професор Вільгельм Форман назвав Івана Пулюя однією з найцікавіших постатей науки ХІХ – початку ХХ століть і зазначив, що він спричинився до перетворень світу”.

Ректор Німецької вищої технічної школи в Празі професор Карл фон Бах, проводжаючи Івана Пулюя у засвіти (1918), востаннє сказав йому:

“Ти був не тільки людиною твердих переконань та яскравою особистістю, але також людиною, що знала, як дотримуватися вірності, передусім – вірності народові, з якого Ти вийшов… Доля дозволила Тобі побачити ранішню Зорю свободи, до якої піднявся з темних воєнних хмар Твій народ, якого Ти любив до останнього подиху, і її перші сонячні промені побажали озолотити кінець Твого сповненого праці життя”.

Було би ще добре, якби вдячний народ умів розпорядитися спадщиною великого українця. Звісно наукове товариство пошановує генія, в інтернеті ви можете почитати безліч статей про життя і діяльність (принагідно рекомендуємо), ми можемо втішатися меморіальними дошками, вулицями на честь вченого, час од часу згадувати. А можна ж просто на щодень рентген-кабінети перейменувати на кабінети Івана Пулюя або ж назвати “Рентген-кабінет імені Івана Пулюя”. Банально? Так. Але справедливо. Бо лише нація, яка вміє берегти і захищати своє, здатна розвиватися і робити нові відкриття! Гордість додає впевненості у поступі.

Микола Влащук

Грудень 9, 2021

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *