Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Клим Чурюмов. Людина, яка наблизила Україну до цивілізованого світу

Семен Запорожець


19 лютого виповниться 81 рік з дня народження Клима Чурюмова, видатного українського астронома і дитячого письменника, який уславився на весь світ як першовідкривач комет Чурюмова-Герасименко (1969) та Чурюмова-Солодовникова (1986).

Клим Іванович Чурюмов народився в Миколаїві. Його батько загинув на війні, а у 1949 р. родина Чурюмових переїхала до Києва. В 1955 р. Клим закінчив з відзнакою Київський залізничний технікум та отримав рекомендацію до вступу у вищі навчальні заклади.

Він вступив на фізичний факультет Київського державного університету ім. Шевченка. Після його закінчення, у 1960 р. був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР, де досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.

Повернувшись до Києва (1962), Чурюмов працював на заводі «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет. Після закінчення аспірантури Київського державного університету (спеціальність «астрофізика») залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії.

У 1969 р. університет спорядив експедицію в складі трьох осіб, зокрема Клима Чурюмова і Світлани Герасименко, для спостереження періодичних комет в Алма-Ату в астрофізичний інститут. Під час спостереження за кометою Комас-Сола вони зробили фото, на якому виявилась ще одна комета, яка отримала назву за іменами першовідкривачів – «Комета Чурюмова-Герасименко» (67P/Churyumov-Gerasimenko).

У 1972 р. Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію «Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень».

У 1986 р. Клим Чурюмов відкрив разом із казахстанським астрофізиком Валентином Солодовниковим свою другу, довгоперіодичну комету. Вона отримала назву комети Чурюмова-Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov).

У 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах».

З 1998 р. Клим Чурюмов був професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У січні 2004 р. рішенням президії Товариства «Знання» його було призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій».

2 березня 2004 р. з космодрому Куру у Французькій Гвіані було виведено у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонда було дослідження комети Чурюмова-Герасименко, якої він досягнув 11 листопада 2014 р. та здійснив посадки капсули на поверхню комети. «Розетта» завершила свою місію 30 вересня 2016 року, за два тижні до смерті Клима Чурюмова.

Вчений опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 4 монографії та 4 навчальні посібники. Також він є автором понад 1000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах та декількох збірок поезій для малят.

За ініціативою Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «2427 Кобзар» – на честь Тараса Шевченка, «2428 Каменяр» – на честь Івана Франка, «2431 Сковорода» – на честь Григорія Сковороди.

Клим Чурюмов був членом-кореспондентом Національної академії наук України, головним редактором часопису «Наше небо», президентом Українського товариства аматорів астрономії.

Клим Іванович Чурюмов помер через інсульт у харківській лікарні в ніч з 13-го на 14-те жовтня 2016 року.

Ось, що написав на смерть Клима Чурюмова відомий публіцист Віталій Портников:

«В майбутньому – і,  до речі, вже не такому далекому – про нашу країну будуть судити не за випадковими найманцями, які потрапили на її територію, а по таким людям, як Чурюмов. Людям, які присвятили великій науці все своє життя і продовжували займатися нею навіть тоді, коли ніякої науки в Україні не залишилося. Але їхнє життя – якраз запорука того, що ця наука в Україні буде.

Відкриття комети Чурюмова-Герасименко стало однією з найяскравіших подій в історії астрономії. За польотом до цієї комети європейської космічної місії «Розетта» наукова громадськість стежила з неослабним інтересом протягом багатьох років.

А останні два роки – час  безпосереднього обстеження комети – взагалі  були особливими і ім’я Чурюмова не сходило зі сторінок наукових – і аж ніяк не тільки наукових видань. Кожен поважаючий себе журналіст, який пише про цивілізацію, хотів поговорити з дослідником про його комету. Дивно, але місія «Розетти» завершилася тільки два тижні тому – Клим Іванович ніби чекав цього вражаючого фіналу.

Про Чурюмова зараз згадують у всьому світі. Згадують і росіяни, які, звичайно ж, хочуть вписати його ім’я в історію власного підкорення космосу.

Нам не варто «віддавати» комусь пам’ять про науковця, який був не тільки знаменитим ученим, а й видатним громадянином – ініціював  присвоєння малим планетам імен українських письменників і вчених, а в 2013 році був щирим прихильником Євромайдану і навіть склав гімн учасників протестів».

 

Лютий 17, 2018

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *