Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Юхим Боголюбов: український шаховий некоронований король

Семен Запорожець


Сьогодні ім’я Юхима Боголюбова відоме лише поцінювачам історії шахів. А свого часу цей український талант був найсильнішим шахістом Радянського Союзу та одним з кращих у світі. Загально відомий термін “шахова гарячка”, який пов’язаний із Першим московським міжнародним шаховим турніром (1925), та який вплинув на моменти з роману “Дванадцять стільців”. Але переможця того турніру Юхима Боголюбова через певні обставини було наказано забути. То ж є нагода згадати генія українських шахів.

Юхим Дмитрович Боголюбов народився 1889 року в селі Станіславчик Київської губернії у родині сільського священника. Його справжнє прізвище – Боголюбченко. Він вчився у семінарії, а потім у Київському політехнічному інституті на агронома.

Як шахіст став відомий на київських змаганнях. Успішно грав у великих російських турнірах (Одеса, 1910; Вільно, 1912). Влітку 1914 року Боголюбов брав участь у чемпіонаті Німецького шахового союзу, що проходив у Мангеймі (Німеччина). Коли почалася Перша світова війна, його було інтерновано разом із іншими російськими шахистами, серед яких був майбутній чемпіон світу Олександр Альохін та киянин Федір Богатирчук. Вони багато грали між собою, вважається, що саме у полоні Боголюбов виріс у справжнього шахового майстра.

Боголюбов одружився з донькою німецького вчителя та залишився жити в Німеччині у місті Тріберг. Проте він не втрачав зв’язків з батьківщиною та періодично приїзжав до СРСР на шахові змагання. У 1920-х роках він був найсильнішим серед усіх радянських майстрів – двічі виграв чемпіонати СРСР (1924, 1925) та став переможцем Першого московського турніру, де виступали провідні шахісти того часу, включно з діючим чемпіоном світу Хосе-Раулем Капабланкою та екс-чемпіоном світу Емануїлом Ласкером. Саме Ласкер тоді сказав про Боголюбова: “Я бачу на його голові вінець чемпіона світу”. Але не судилося…

У 1926 році Боголюбов отримав запрошення на міжнародний турнір до Італії, проте фашистський уряд Муссоліні відмовив йому у в’їздній візі як громадянину СРСР. Роздратований Боголюбов вирішив облишити радянське громадянство та у подальшому виступав на змаганнях як представник Німеччини.

Свого часу, коли Олександр Альохін залишив радянську Росію, саме Юхим Боголюбов надав йому прихисток у своєму домі в Трібергу. Згодом Альохін віддячив старому товаришеві: він двічі надавав Боголюбову можливість поборотися за титул чемпіона світу – навіть за умов, коли той не міг зібрати кошти на призовий фонд. Обидва матчі, які пройшли у різних містах Німеччини, виграв Альохін, який тоді перебував у своїй найкращій формі: у 1929 році — +11, −5, =9; у 1934 — +8, −3, =15. Гаррі Каспаров назвав перший матч Альохін – Боголюбов “розкішним, одним з найкращих матчів на першість світу”.

Боголюбов був восьмиразовим чемпіоном Німеччини (1928 – 1939). Також він був рекордсменом Німеччини з сеансів одночасної гри – треба було заробляти на життя. Драмою його життя стало те, що ані в Радянському Союзі, ані у Німеччині він не став своїм – у Третьому рейху його дискрімінували як неарійця: будучи одним з кращих шахістів світу, він лише єдиний раз зіграв за збірну Німеччини на Шаховій Олімпіаді.

Після революції Боголюбов двічі відвідав Київ – у 1924 р. та у 1942 р. У перший раз він зіграв 5 сеансів – 190 партій з результатом +132, –33, =25. Також він зіграв дві партії з Богатирчуком – одну виграв, а друга лишилася не завершеною у виграній для нього позиції. У другий раз він вже не грав ні з ким…

Наприкінці війни Боголюбов та Богатирчук разом переховувались в Берліні від радянських військ.

Совєти помстилися українському майстру: його бойкотували (як і Богатирчука), а у 1950 році, коли  ФІДЕ вперше ввела звання міжнародного гросмейстера, радянські функціонери наполягли, щоб Боголюбов не отримав почесний статус. Але за два роки його таки зробили гросмейстером – за кілька місяців до смерті великого шахіста. 62-річний Боголюбов помер у червні 1952 року від серцевого нападу уві сні.

У 1936-1937 рр. Юхим Боголюбов успішно грав проти діючого чемпіона світу Макса Ейве. Не маючи можливости зіграти з ним офіційний матч, він переміг його за підсумками особистих зустрічей на міжнародних турнірах +2,-0,=2. Це була перша така перемога над чемпіоном світу в історії шахових змагань. Протягом 80 років лише 12 шахістів повторили це досягнення. Всі вони об’єднались у символічний клуб Юхима Боголюбова.

Боголюбов був виданим шаховим теоретиком. Він розробив систему у ферзевому гамбіті, що носить його ім’я, а також низку варіантів у королівському гамбіті та французькому захисті.

За радянських часів Боголюбова майже не згадували. Тепер час віддати йому шану.

Травень 26, 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *