Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Євген Патон: український вчений, що навчив світ будувати цільнозварні мости

Підготував Семен Запорожець


5 березня виповнилося 150 років з дня народження Євгена Патона – видатного українського вченого в галузі зварювання, засновника вітчизняного мостобудування, заслуженого діяча науки України, професора, академіка, фундатора і першого керівника Інституту електрозварювання АН України.

Саме Євген Оскарович Патон створив унікальну українську школу мостобудування, перетворивши цю непросту справу не тільки в складну науку, а й в справжнє мистецтво. Він все своє життя присвятив дуже потрібній і благородній праці — будівництву мостів. Найбільш відоме творіння вченого носить його ім’я — це знаменитий міст Патона в Києві. Створений ним Інститут електрозварювання вніс серйозний вклад в розвиток безлічі галузей української промисловості, а ціла плеяда учнів Євгена Патона з успіхом продовжила його справу як в Україні, так і в інших країнах.

Майбутнійй мостобудівник народився 1870 року в Ніцці (нині – Франція) в сім’ї Оскара Петровича Патона (колишній гвардійський полковник, російський консул у Франції) та Катерини Дмитрівни Патон. Євген Оскарович мав ще чотири рідних брати й дві сестри.

У 1894 році закінчив Дрезденський технічний університет, а в 1896 році — Петербурзький інститут інженерних шляхів. До 1895 року Патони жили в Німеччині. Оскільки в Російській імперії диплом дрезденського вишу не був визнаний, Євген Патон закінчив ще й російський вищий навчальний заклад.

1904 учений прийняв пропозицію створити в Києві третю в Росії кафедру конструювання мостів. У 1904—1938 роках завідував кафедрою Київського політехнічного інституту.

У 1929 році відбувся дуже важливий поворот у науковій діяльності Євгена Патона. Він з небувалим ентузіазмом захопився проблемами електричного зварювання металів. Ця нова галузь науки і техніки тільки починає розвиватися, але 60-річного академіка абсолютно не лякала перспектива освоєння малознайомої для нього сфери. Звичайно, електрозварювання в ті роки приваблювало багато інженерних умів, оскільки розпочата індустріалізація вимагала будівництва нових об’єктів в гігантських масштабах, до того ж вона виявила всі недоліки клепки металів, яку застосовували раніше. На Заході вже давно перейшли до зварювання, а в СРСР ця галузь все ще не була розроблена на належному рівні. Євген Патон розробив комплексну програму вирішення проблем зварювального виробництва. Оскільки в радянських навчальних закладах зварювальників не навчали, Патон організував у Київському політехнічному інституті окрему кафедру зварювання. Ще він очолив зварювальну лабораторію та Електрозварювальний комітет у Києві. У 1934 р. лабораторія Патона стала першим в світі спеціалізованим науково-дослідним інститутом зварювання. Євгеном Оскаровичем було сформульовано і реалізовано положення про те, що НДІ технічного профілю повинен, крім власне наукових підрозділів, включати в себе і конструкторське бюро з експериментальними майстернями.

1929 року організував у Академії наук України кафедру інженерних спортуд, на базі якої створено Інститут електрозварювання (1934). У 1934-1953 роках — директор Інституту електрозварювання АН України.

У роки Другої Світової війни зробив визначний внесок у обороноздатність СРСР: розробив і впровадив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, зокрема, для танкових башт.

Всього за проектами академіка Патона було споруджено понад 50 клепаних і 100 зварних металевих мостів, більшість з яких служить людям і донині.

Вінцем його інженерної діяльності, його останнім творінням, став унікальний на той час суцільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Євген Патон три місяці не дожив до відкриття мосту, який тепер за правом носить його ім’я. Міст Патона був включений Американською академією зварювання в список видатних інженерних споруд.

У 1953 році, після смерті Євгена Оскаровича, Інститут електрозварювання очолив його син – Борис Євгенович Патон, президент НАН України.

Євген Патон став одним з перших лауреатів новозаснованої Сталінської премії. За деякими даними, його прізвище до списку вніс особисто Йосип Сталін. Академік написав офіційний лист Вячеславові Молотову з проханням зробити премію колективною, поширивши на кількох своїх колег. Коли йому в цьому було відмовлено, вчений розділив премію в 100 тисяч рублів між трьома науковими співробітниками і декількома робочими, що допомагали в освоєнні зварювання під флюсом. Собі він нічого не залишив.

Євген Патон був одним з небагатьох академіків, нагороджених бойовими нагородами.

 

Березень 15, 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *