Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Федір Піроцький: винахідник першого у світі електричного трамваю

Підготував Семен Запорожець


Сьогодні мало хто знає, що перший у світі електричний трамвай винайшов українець – нащадок козацького роду Федір Піроцький. І хоча росіяни досі називають Піроцького “русскім інженєром”, майбутній винахідник народився на Полтавщині в родині, яка походить від козацької старшини. У відкритих джерелах збереглося чимало інформації про проект Піроцького – застосування електрики для руху залізничних потягів із подачею струму. Проте в історії постать великого винахідника залишилася непомітною.

Федір Аполлонович Піроцький народився 1845 року у містечку Сенча Лохвіцького повіту Полтавської губернії в дворянській (козацького походження) родині військових лікарів.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866) і проходив артилерійську службу в Києві.

1871 року Піроцький повернувся до Петербургу, працював у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління. Виявив себе здібним винахідником (серед інших винаходів — новий тип доменних печей). 1874 рік — почав електротехнічні експерименти на «Волковському полі» у Санкт-Петербурзі. Розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев’яних стовпах. Зворотним провідником була земля. 1875 рік — на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі.

Уперше запустити трамвай Піроцький намагався у 18809 році в Петербурзі. Проте на маршруті він з’явився лише взимку 1895 року та й рухався не вулицями міста, а через замерзлу річку. Справжній електричний трамвай поїхав вулицями Петербурга лише 1907 року. А до прикладу, у Москві – 1899 року. А все через монополію на транспортні перевезення: тодішні олігархи-власники кінних залізниць не бажали втрачати прибутку і чинили опір новому виду транспорту. Згодом вони таки програли війну прогресу, і на зміну коням, які добряче “удобрювали” вулиці і потребували чимало вівса, прийшов екологічно чистий трамвай.

А ось на Заході протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького. Спираючись на публікаціях Піроцького, фірма Siemens & Halske ще 1879 року продемонструвала на берлінській виставці невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома невеликими причепними пасажирськими платформами. У цей час Карл Генріх фон Сіменс працював у Росії і часто спілкувався з Піроцьким, зацікавившись його дослідами. 1881 рік — брати фон Сіменс відкрили в Бероліні першу постійну електричну трамвайну лінію.

Натомість Київська дума одразу надала дозвіл замість конки будувати трамвайні колії. Тож саме на батьківщині винахідника, у Києві, вперше в Російській імперії та у Східній Європі поїхав трамвай на електричній тязі. Ця грандіозна у світі технічного прогресу подія сталася 1892 року, із значним запізненням, більш ніж через 10 років після перших публічних експериментів та публікацій Піроцького. Та навіть попри таке суттєве відставання, Київ став першим у Східній Європі містом, де поїхав трамвай на електричній тязі.

А вже через два роки, 1894 року, електротрамвай, зроблений за схемою Піроцького, з’явився у Львові. Місто на той час було у складі Австро-Угорської імперії. Тож Львів став другим після Києва, другим у Австро-Угорщині та п’ятим у Європі, де вперше поїхав новий вид громадського транспорту на електричній тязі.

Крім трамвая, Федір Піроцький зробив багато винаходів у інших галузях – будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв’язку та в суто військовій справі – артилерійській і ракетній техніці.

Але винахідника відсіслали до Івангородської фортеці Варшавського військового округу, де у 1888 році у чині полковника відправили у відставку з половинною пенсією, не давши п’ять з лишком місяців дослужити до 25-річного військового стажу, який гарантував би йому пенсію на рівні найбільшого окладу.

Ображений і пригнічений Піроцький не повернувся до Петербургу, а поїхав в Україну, в село Маслівка Олешківського повіту на Херсонщині. Там він мав маєток, успадкований від дядька. Та недовгим був спокій. Недоброзичливці відсудили безсумнівну спадщину, скориставшись типовим для російської бюрократії перекрученням українських прізвищ – у деяких документах Піроцький значився як Пероцький.

Винахідник змушений був покинути спадщину та перейшов жити до готелю “Афіни” в Олешках, де і помер у лютому 1898 року.

Залишається з сумом констатувати, що пам’ять про Федора Піроцького на Батьківщині належним чином не відзначена.

Червень 9, 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *