Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Думи про шаровари: прощання зі старими смислами

Засновник агентства GOLUBi GROUP Марина Голуб про те, яким має бути представлення України світові


Перше враження неможливо справити двічі. Багато років поспіль ми чуємо, що Україна погано представлена в світі й люди нічого про нашу країну не знають. Зрозуміло, в цьому напрямку приймались певні зусилля. В ХХ сторіччі світ дізнавався про нашу країну через перемоги спортсменів – братів Кличко, Яни Клочкової та інших. Світ через перемоги в спорті отримував інформацію, що Україна – незалежна країна (а не Russia), й бачив, що в Україні не лише Чорнобиль, а живуть здорові, красиві й талановиті молоді люди-спортсмени.

Історії спортивних перемог світового рівня – чудовий початок комунікацій; будь-які історії успіху викликають інтерес та емоційний відгук. Проте розраховувати, що самих лише спортивних перемог або подій рівня Євробачення буде достатньо для формування репутації України як сучасної європейської держави, – наївно та непрофесійно. Країни африканського континенту чи островів – колишніх колоній також здобувають золоті медалі й встановлюють світові рекорди в спорті, їх співаки стають зірками світового рівню. Проте такі історії не змінюють  репутацію цих країн, що склалася – як бідних, відсталих, несприятливих для бізнесу й просто небезпечних для життя. Тому що в іншому контексті про ці країни – зовсім інші історії.

Але як тільки мова заходить про серйозний контекст для представлення України світові, на цьому етапі зі смислами й змістом – повний провал та катастрофа. З цим ми стикаємося постійно, коли в інших країнах організовуються ділові заходи, на яких представляють Україну. Минулого року в торгово-промисловій палаті однієї з країн ЄС українським бізнесменам організовували зустріч з місцевими бізнесменами. Чиновник-організатор з українського боку наполягав включити в нашу делегацію тріо бандуристів й щиро не розумів, чому його пропозиція не знайшла відгуку в наших серцях. Але хіба ціль зустрічі – обмін культурною спадщиною минулого? Чим бандуристи можуть бути корисними під час ділових переговорів між бізнесменами двох країн? Особисто я не маю нічого проти культурної спадщини. Але було б дивно, якщо б на технологічні виставки, економічні форуми й дипломатичні приймання представники Греції приходили б виключно в хітонах, лаврових вінках та супроводжували би свої доповіді й презентації виконанням мелодій на лірах та арфах.

Задача комунікації в XXI сторіччі – показати певну картину, створити настрій, дати зміст, котрі викликають відгук та підштовхнуть до певних дій. До яких дій бажають підштовхнути іноземців українські чиновники, що упертістю пнуть з будь-якого приводу, до будь-якого контексту одні й ті ж бандури, вишиванки, булави та інші артефакти минулих сторіч? Візуальний ряд українців як чудернацьких людей у віночках, шароварах, з булавами та бандурами, з віковічним сумом в очах і думами про «Дніпро і кручі» – на серйозних ділових заходах все це показує Україну відсталою країною, де люди застрягли в минулому, в очі не бачили смартфонів та не користуються сучасними благами цивілізації. Отримуючи таке враження про українців й потім приїжджаючи сюди, іноземці відчувають культурний шок. Адже тут вони бачать цілком звичайну європейську країну, де зовнішній вигляд людей та предмети побуту нічим не відрізняються від Лондона, Брюсселя чи Варшави.

Будь-який психолог скаже вам: смисли, стилістика й айдентіка минулого видають в людині її нерозуміння сьогодення та нездатність мислити в категоріях майбутнього. Застрягаючи в образах минулого й видавати його за сьогодення – тупик. Люди, котрі «просувають» нашу країну через булави, бандури й віночки як єдину культурну та історичну відмінність України від усього світу, скоріш за все, самі не знають країну, в якій живуть. Їхній рівень розуміння відмінностей України застряг на тому, що запам’яталось з початкових класів радянської школи.

Але ж є інші історії. Українці створили технології, які входили до кожного дому, змінювали життя людства, починаючи від розробки ліків, першої в світі гасової лампи, пасажирського літака, вертольота, космічного апарату, сучасних сервісів WhatsApp, PayPal. І зараз тут живуть молоді, талановиті й креативні люди, які продовжують генерувати й здійснювати унікальні ідеї.

BBC Ukrainian показав сюжет про українського винахідника Андрія Карп’юка, який увійшов до рейтингу інноваторів року Східної Європи – New Europe 100. Він придумав девайс, за допомогою якого за 10 хвилин можна зробити аналіз харчових продуктів на рівні лабораторії та отримати повну інформацію про присутність в їжі корисних та шкідливих речовин і рішення, чи можна їсти ці продукти, чи можна їх давати дитині, та зберегти здоров’я.

Українські стартапи виграють міжнародні конкурси. Це і розроблений українцями годинник-дисплей LaMetric Time, який називають «Apple Watch для дому чи офісу»; прилад Сardiomo, який за допомогою штучного інтелекту аналізує серцевий ритм та сигналізує про перші симптоми захворювань серця; унікальний 3D-принтер для керамічних виробів і форм, які можуть бути використані в медицині й аеронавтиці. А той факт, що SpaceX використовує для перевозки великогабаритної деталі своєї ракети транспортний літак АН-124 Руслан українського авіаконцерну «Антонов»? Це все – історії, через які світу треба розповідати, чому Україна – це цікаво, це в тренді, тут XXI сторіччя, й тому, хто є ініціативним, просунутим – теж треба сюди, нам є про що порозмовляти.

Українська культура вже впізнавана в світі. Петриківський розпис визнаний частиною світової культурної спадщини; стилістика українського орнаменту стала трендом сучасної моди. Українські колективи, рок- і фолк-групи – ансамбль імені Вірського, «Океан Ельзи», «ДахаБраха», ONUKA та інші – підкоряють світові сцени та серця меломанів. Міні-альбом «Vidlik» ONUKA зайняв першу строку електронних чартів iTunes у Великій Британії, Польщі, Німеччині, Данії, Нідерландах і Швеции. Зірка Manchester United, «ікона стиля» Девід Бекхем представив свою нову торговую марку під музику «ДахаБраха»; пісня цієї групи стала саундтреком до популярного американського серіалу Fargo. Це результати найвищого професіоналізму – як у творчості, так і в комунікаціях.

Доки комунікація не вийде за межі лубочно-шароварних смислів, світ не розуміє, яку з двох різних «Україн» сприймати серйозно – ту, котра виглядає архаїчною й відсталою, чи іншу – модерну та креативну.

 

Джерело: http://mmr.ua/show/marina_golub__osnovately_agentstva_golubi_group

 

Січень 22, 2018

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *