Сайт українського успіху

Спорт, політика, суспільство, бізнес, новини

Давид Бабаєв: сумний оптиміст української сцени

Підготував Семен Запорожець


У ніч з 23 на 24 листопада пішов з життя Народний артист України, зірка Національного академічного театру імені Лесі Українки Давид Бабаєв.

Давид Бабаєв грав на сцені Театру ім. Лесі Українки майже півстоліття. У його творчому доробку понад 50 вистав, серед яких легендарні “Школа скандалу”, “Пані міністерша”, “Наполеон та корсиканка”, “Останнє кохання”, “Уявно хворий”…

Його неймовірний дар поєднувати комедію із драмою, балансування від смішного до трагічного змушувало глядачів сміятися й плакати одночасно. Його герої – чарівні веселуни, наївні простаки, зворушливі романтики підкорювали серця театралів… Французький імператор у “Наполеоні та корсиканці”, Санчо Панса у виставі “Дон Кіхот. 1938 рік” за М.Булгаковим, Арган з “Уявно хворого” Ж.-Б. Мольєра…Здавалося, майстер комедій, найвідоміший французький класик писав свого героя саме з Давида Бабаєва.

Неймовірне почуття гумору та жага до життя були притаманні Бабаєву і поза сценою. Мало хто бачив актора без привітної усмішки, оригінального жарту. Хоча сам він про себе якось сказав: “Так, з почуттям гумору у мене все гаразд. А от стосовно веселості… Я – сумний оптиміст. Не балагур, не веселун. Скоріше – мовчун”.

Особливою для Давида Володимировича була роль Гаррі в “Останньому коханні”. За сюжетом літній чоловік зустрічає пізнє кохання і оживає на очах. Прониклива історія, зігріта природною чуйністю і вразливістю Давида Володимировича, стала улюбленою для глядачів. Саме вистава “Останнє кохання” стала останньою для видатного актора. Ніхто й подумати не міг, що в той вечір актор востаннє вийде на сцену і щирі оплески почує теж востаннє…

Давид Володимирович Бабаєв (Давид Вольфович Кальницький) народився 14 липня 1943 року в Махачкалі.

У дитинстві він мріяв стати моряком, про долю професійного артиста всерйоз не замислювався. Але майбутньому акторові пощастило – батьки хотіли, щоб син став актором, і підтримували його творчі прагнення.

У 1969 році закінчив Київську муніципальну академію естрадного і циркового мистецтв, а пізніше викладав там на кафедрі розмовного жанру. Після вишу протягом трьох років був артистом і художнім керівником естрадного колективу Архангельської філармонії.

З 23 грудня 1972 року і до останніх днів життя працював у театрі імені Лесі Українки і був провідним актором трупи.

Свою головну роль на великій сцені актор зіграв 1995 року у виставі “Школа скандалу”. А допоміг випадок. Актор, який мав грати містера Пітера Тизла, захворів, і Бабаєв виявився єдиним, хто технічно й професійно міг грати головну роль. Несподівано сталося щось неймовірне: актор-комік зовсім неяскравих і нефактурних зовнішніх даних на кілька років стає героєм-коханцем. Справді феномен!

Після тріумфальної прем’єри «Школи скандалу» Давида Бабаєва призначили на головну роль у популярній комедії американського драматурга Н. Саймона «Останній палко закоханий».

Режисер Михайло Резнікович так розмірковував про талант актора Давида Бабаєва: “І в “Школі скандалу”, і в “Останньому палко закоханому” для втілення головних характерів необхідна потужна душевна, лірична стихія. Герої повинні викликати безумовне співчуття, співпереживання. Виявилося, що в індивідуальності артиста Бабаєва, поряд з даром суто комічним, присутня і ця духовна теплота, що й знаходить відгук у глядачів”.

У виставі “Наполеон і корсиканка” за п’єсою чеського драматурга І. Губача актор з’являється в трагічній ролі Наполеона. Це інший, абсолютно новий етап його акторської діяльності – перехід з амплуа героя-коханця в амплуа трагічного героя.

На рахунку Бабаєва більше 40 ролей у кіно, наприклад, у фільмах “Вбити “Шакала” і “Дорога в пекло”. У 2011-му він був нагороджений орденом “За заслуги” II ступеня.

Найвідоміші кінокартини, в яких зіграв Давид Бабаєв: “Богдан-Зиновій Хмельницький”, “Ілюзія страху”, “Посмішка звіра”, “Роксолана”, “Слід перевертня”, “Серця трьох”, “Гра всерйоз”, “Ніс” і багато інших.

У 2013 році актор став членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України.

 

Листопад 24, 2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *